Рефлексія модуль 4

   Гора... Коли ще тільки плануєш зійти на гору, то розумієш, що докладеш немало зусиль - і все таки піднімешся. Бо тоді ще не думаєш про круті підйоми, кам'янисті скелі, слизькі від дощу стежки, набридливих комарів. Не задумуєшся, що може не вистачити сил в ногах або повітря в легенях.

   Коли підходиш до підніжжя, то знизу будь-яка гора здається величезною, нездоланною, і з'являються сумніви: "Чи зможу, чи здолаю?" Але жодного  разу не промайне думка: "Чи потрібно мені це?" Бо, знаю точно, що потрібно. Потрібно для себе, для розвитку, для роботи, для того, щоб відчувати себе сучасним вчителем, а не рудиментом професії. Вчитель  тільки тоді може навчати, якщо продовжує вчитися сам.
   І от вже знаходишся десь на середині шляху. І дихається легко, і стає радісно, і зникають страхи. І розумієш: не так вже і важко, і шлях той зручний, і подорож приємна. І відчуваєш задоволення!
   Так і в навчанні на ІКТ курсах. Четвертий модуль дуже цікавий, виконала його набагато швидше і легше, працювала без напруги та з більшим задоволенням. З нетерпінням чекаю наступного завдання. Щиро дякую Євгенії Сергіівні за увагу, допомогу, терпіння. Всім учасникам курсів бажаю натхнення у творчості!